Словник української мови у 20 томах

нажалітися

НАЖАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся і рідко НАЖА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., кому.

Звернутися до кого-небудь із скаргами про когось, щось; пожалітися, поскаржитися.

[Пріська:] Ото вже нажаліється матері, скаже: й такі й отакі (С. Васильченко);

Тимоха нажалується батькові, а старий попоб'є .. Левка (Г. Квітка-Основ'яненко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нажалітися — нажалі́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. нажалітися — -іюся, -ієшся і рідко нажалуватися, -уюся, -уєшся, док. Звернутися до кого-небудь зі скаргами на когось, щось; пожалітися, поскаржитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нажалітися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. нажалітися — НАЖАЛІ́ТИСЯ, іюся, ієшся і рідко НАЖА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Звернутися до кого-небудь із скаргами про когось, щось; пожалітися, поскаржитися. [Пріська:] Ото вже нажаліється матері, скаже: й такі й отакі (Вас.  Словник української мови в 11 томах