нажитки

НАЖИ́ТКИ, ів, мн., розм.

Нажите добро.

– Що буде? Хто порадить, де дітися з нажитками (А. Хорунжий);

// Все, що нажите, здобуте ким-небудь.

– Говоримо все що пережитки, а воно й нажитки наші нічим не кращі... (О. Гончар).