названий
НАЗВА́НИЙ, а, е.
Який не перебуває в кровних, родинних зв'язках; нерідний.
[Василь:] Батьку! тату! хоч не рідний, то названий! Я не знаю, як вам і дякувати за вашу раду (Панас Мирний).
НА́ЗВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до назва́ти.
Особа, названа панею Кошицькою, тихенько, на пальцях підійшла до Софії (Леся Українка);
Названий всіма я вами кандидатом в депутати .. Не словами, а ділами буду вам я звітувати (П. Тичина);
// на́звано, безос. пред.
Іменем Шевченка названо в нас МТС, окремі цехи на заводах, села, школи, майдани, театри (П. Тичина);
Як водиться, було оголошено розшук, повідомлено куди слід, названо прикмети втікачів (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Пароходи [пароплави] в Одесу виходять тільки раз на тиждень з усіх названих італійських [італійських] портів (Леся Українка);
Втім, усі названі явища мають природу тілесну (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)