наземний
НАЗЕ́МНИЙ, а, е.
1. Який міститься на земній поверхні.
Наземну станцію “Дніпро” увінчують білі статуї, що символізують мир і працю (М. Рильський);
Є два типи гноєсховищ – наземні й поглиблені (з наук. літ.);
Його погляд і увага були прикуті до новобудовної шахти, наземні споруди якої здалися йому не справжніми, а ляльковими (М. Тарновський);
// Який існує, живе, росте на землі.
Земноводні є першими наземними хребетними тваринами (з наук. літ.);
Характерним для .. степів є наявність .. розвинених наземних лишайників та водоростей (з наук. літ.).
2. Який діє, відбувається, здійснюється і т. ін. на земній поверхні.
Гул ескадрилій цілком перекривався гулом наземної артилерії (О. Гончар);
Аерофотознімання потребує невеликих грошових затрат та часу порівняно з наземними методами знімання (з наук. літ.);
Силосуємо кукурудзу в основному наземним способом, що є найбільш вигідним (з наук. літ.);
// Земний; на противагу загробному, потойбічному.
[Диякон:] З нас кожен певен, що ціни не має в твоїх очах життя наземне марне, що дух твій поривається на волю в горішні високості (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)