назиральник
НАЗИРА́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що надзира́тель.
– Ненавиджу й я тих назиральників (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)НАЗИРА́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що надзира́тель.
– Ненавиджу й я тих назиральників (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)