Словник української мови у 20 томах

назмітаний

НАЗМІ́ТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до назміта́ти.

Вздовж сільської вулиці горіло троє багать. Спершу своє багаття – з назмітаного на подвір'ї сміття, з якогось дрантя, бур'яну, хмизу – підпалила стара жінка (Є. Гуцало).

Словник української мови (СУМ-20)