найда

НА́ЙДА, и, ч. і ж., розм.

Те саме, що зна́йда.

А що ти подієш.., що Найдою його [сироту] прозвали і інше, як Найда, не хочуть і звати, і честь йому завше, як найді (Дніпрова Чайка);

Як трохи піднявся на ноги “найда”, то дідові свині пас, а вже парубком узяли його до замку і перше приставили до панських собак (Д. Мордовець).

Значення в інших словниках

1. найда — на́йда іменник чоловічого або жіночого роду, істота дитина-підкидьок розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. найда — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що знайда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. найда — ПІДКИ́ДЬОК (дитина, яку підкинули комусь на виховання), ПІДКИ́ДЬКО рідше, ЗНА́ЙДА розм., НА́ЙДА розм. Звисло небо сумне, Запечалилась даль, Мов дитини-підкидька І небові жаль (Ю. Гойда); Нужда від малечку, від дитинства... Погорда, штовханці, побої...  Словник синонімів української мови
4. найда — НА́ЙДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зна́йда. А що ти подієш.., що Найдою його [сироту] прозвали і інше, як Найда, не хочуть і звати, і честь йому завше, як найді (Дн. Чайка, Тв.  Словник української мови в 11 томах
5. найда — Найда, -ди ж. Найденышъ.  Словник української мови Грінченка