найняття

НАЙНЯТТЯ́, я, с.

Дія за знач. найня́ти і найня́тися.

Контракт є підставою для видання наказу (розпоряджень) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. найняття — найняття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. найняття — Здача в найом (найняття) передача права володіння оригіналом чи примірником твору або фонограми на певний термін з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди. "Про авторське право і суміжні права", Стаття 4  Словник термінів законодавства України
3. найняття — -я, с. Дія за знач. найняти і найнятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови