накачувати

НАКА́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Наповнювати що-небудь рідиною, повітрям і т. ін. насосом або яким-небудь іншим приладом.

Шофер накачував нову камеру, час від часу постукуючи по скату металевою палицею (Ю. Збанацький);

На кухні жарко горіла плитка, шумів примус, проте спітніла Луківна накачувала ще й другий, позичений у сусідки (Яків Баш);

Дівчина похапцем накачала в котел води (О. Донченко);

// Подавати повітря, рідину тощо куди-небудь (про насос, помпу і т. ін.).

Насос працювати почав, але повітря зовсім не накачквав (П. Панч);

// прост. Напоїти кого-небудь горілкою.

2. Добувати мед із стільників у великій кількості.

Гречка – щедрий медонос. Пасічники в період її цвітіння накачують дуже багато меду з гектара (з наук. літ.);

– Де ти був, Вітю? Глянь, скільки ми вже меду накачали! – весело казали хлопці (С. Васильченко);

[Кряж:] Вродять вишні, накачаю меду (М. Зарудний).

3. перен., прост. Посилено прищеплювати кому-небудь певні думки, переконання і т. ін.; переконувати.

Стражник, що до них [чеченців] приставлений, і близько не підпускає до них. А сам як тільки їх не накачує, що й вирізати нібито хочемо їх (А. Головко);

– У мене, наприклад, всі корови високоудійні .. – Ясно? – ущіпливо резюмував Кологойда. – А ви нас, рабів божих, викликали серед ночі, агітуєте, накачуєте (І. Рябокляч);

– Признатись, зараз тугувато нам. Навіть дуже туго. План подвоїли, а механізмів не дали. І щодня накачують угорі, аж голова тріщить (Яків Баш).

4. кого, перен., прост. Поїти спиртним кого-небудь у великій кількості.

Старі вже, мабуть, поснули, а лейтенант все накачував сестер вином (П. Загребельний);

// Напоюючи кого-небудь, доводити до стану повного сп'яніння.

Можна добре накачати хлопців і подивитися, що буде (з газ.).

НАКА́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок., НАКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Згрібати, збирати сніг в одне місце, качаючи що.

Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком (Л. Глібов);

Усі гуртом враз накачали величезну снігову бабу (Л. Юхвід).

Значення в інших словниках

1. накачувати — нака́чувати 1 дієслово недоконаного виду наповнювати повітрям або рідиною; посилено агітувати нака́чувати 2 дієслово недоконаного виду згрібати, збирати в одне місце  Орфографічний словник української мови
2. накачувати — I -ую, -уєш, недок., накачати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Наповнювати що-небудь рідиною, повітрям і т. ін. за допомогою насоса або іншого приладу. 2》 Добувати мед із щільників у великій кількості. 3》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накачувати — НАКАЧА́ТИ що чим, що в що (наповнити що-небудь повітрям, рідиною тощо за допомогою насоса або іншого приладу); НАПОМПУВА́ТИ (звичайно за допомогою помпи); НАМЛИНКУВА́ТИ що в що, діал.  Словник синонімів української мови
4. накачувати — НАКА́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Наповнювати що-небудь рідиною, повітрям і т. ін. за допомогою насоса або іншого приладу. Шофер накачував нову камеру, час від часу постукуючи по скату металевою палицею (Збан.  Словник української мови в 11 томах