наквашений
НАКВА́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наква́сити.
Одне поліно сторощило баняк зі свіжо наквашеним борщем, а один камінь розбив голову курці, що вже третій тиждень сиділа на яйцях (Б. Лепкий);
// у знач. прикм.
Василь скинув мокрі постоли, розвішав на плиті наквашені, брудні онучі, а сам сів на примурку, звісив ноги над плитою (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)