наклеювати

НАКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що.

Прикріпляти що-небудь до чогось клейкою речовиною; приклеювати.

Всі люди, які виходили на вулиці, голосно читали гасла і об'яви, що наклеювали хлопчик і дівчинка (О. Іваненко);

Для кращого шліфування на циліндри .. наклеюють товсте сукно (з навч. літ.);

Всі краєвиди степу, укріплень .. дали оправити в розкішний альбом (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. наклеювати — накле́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наклеювати — див. НАЛІПЛЮВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. наклеювати — -юю, -юєш, недок., наклеїти, -ею, -еїш, док., перех. Прикріпляти що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини; приклеювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наклеювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним).  Словник синонімів української мови
5. наклеювати — Накле́ювати, -кле́юю, -кле́юєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. наклеювати — НАКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Прикріпляти що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини; приклеювати. Всі люди, які виходили на вулиці, голосно читали гасла і об’яви, що наклеювали хлопчик і дівчинка (Ів., Вел.  Словник української мови в 11 томах