наковзатися
НАКО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
Багато, досхочу поковзатися.
– Спить Павлик? – Спить без задніх ніг. Наковзається за цілий день – ледве додому чапає (М. Стельмах);
Ту зиму сиджу в хаті босий, бо мати кудись пішла і чоботи взула. Так я вискочив на калюжу, наковзався босяка досхочу – і в хату. Так і зашпорів не було (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)