наколений

НАКО́ЛЕНИЙ, НАКО́ЛОТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наколо́ти.

Біля нього [будинку] лежала колода, дрова дрібно наколені (Є. Кравченко);

– Підігрійте, Лесю, чайку. Он якраз і дрова наколоті (О. Гуреїв);

Дужче заболів той пальчик, що втяла [Харитя] серпом, заболіли ноги, наколені стернею (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. наколений — нако́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наколений — наколотий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наколоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наколений — НАКО́ЛЕНИЙ, НАКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наколо́ти. Біля нього [будинку] лежала колода, дрова дрібно наколені (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 82); — Підігрійте, Лесю, чайку. Он якраз і дрова наколоті (Гур., Осок.  Словник української мови в 11 томах