наколюватися
НАКО́ЛЮВАТИСЯ, юся, юєшся, НАКОЛО́ТИСЯ, колю́ся, ко́лешся, док.
1. Натикатися на що-небудь гостре.
Одводив [Іван] руками гіллячки і жмурив очі, щоб не наколотись на фою [хвою] (М. Коцюбинський);
Солдат довго нишпорив по кутках, нічого не знайшов. Потім простяг руку на сволок і ніби на щось наколовся (П. Панч).
2. Давати тріщину; тріскатися, розколюватися.
Лід наколовся;
Горщик наколовся.
Словник української мови (СУМ-20)