накопувати
НАКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого.
1. Копаючи, робити щось у якій-небудь кількості.
Мар'яна спочатку накопує рядок ямок, а потім кидає в них картоплю (М. Стельмах);
Накопали [люди] колодязів, таких глибоких, що в їхніх чорних прірвах навіть удень світилися зорі (Григорій Тютюнник).
2. Копаючи, добувати, діставати щось із землі (перев. у якій-небудь кількості).
Задубіла земля. Не витягнеш ніяк буряка. Земля мокра була, змерзлася, хоч кайлом бий. Ящика втрьох не накопували (К. Гордієнко);
Найшли [сестри] зілля, накопали і стали варити (Т. Шевченко);
В газеті .. було .. зведення, скільки вчора накопали й вивезли буряків, посіяли пшениці (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)