накорчовувати

НАКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., чого.

Корчуючи, добувати із землі щось у якій-небудь кількості.

– Там пеньків накорчував, то привезти хочу... (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. накорчовувати — накорчо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. накорчовувати — -ую, -уєш, недок., накорчувати, -ую, -уєш, док., перех. Корчуючи, добувати із землі щось у якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накорчовувати — НАКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Корчуючи, добувати із землі щось у якій-небудь кількості. — Там пеньків накорчував, то привезти хочу… (Зар., На.. світі, 1967, 143).  Словник української мови в 11 томах