накохати

НАКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.

Виростити, вигодувати, виглядіти яку-небудь кількість когось, чогось.

– Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?.. (Панас Мирний);

Синів накохаєм немало, Поставим ворота і хату (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. накохати — накоха́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. накохати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Виростити, вигодувати, виглядіти яку-небудь кількість когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накохати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ...  Словник синонімів української мови
4. накохати — НАКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Виростити, вигодувати, виглядіти яку-небудь кількість когось, чогось. — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?.. (Мирний, II, 1954, 243); Синів накохаєм немало. Поставим ворота і хату (Мал., Звенигора, 1959, 146).  Словник української мови в 11 томах
5. накохати — Накоха́ти, -ха́ю, -єш гл. Взлелѣять, возрастить, воспитать многихъ (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти? Мир. ХРВ. 332.  Словник української мови Грінченка