Словник української мови у 20 томах

накрапляти

НАКРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАКРА́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКРАПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. накрапля́ть; док., що.

Покривати що-небудь крапками, бризками.

І вже в неї жовкне личенько дівоче, та темніють очі сині як вода... А червона кровця з ніжок її спливає, на тверде коріння, на степове сон-зілля краплями накрапляє... (О. Назарук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. накрапляти — накрапля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. накрапляти — -яю, -яєш і накраплювати, -юю, -юєш, недок., накрапити, -плю, -пиш; мн. накраплять; док., перех. Покривати що-небудь крапками, бризками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накрапляти — НАКРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НАКРА́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКРАПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. накрапля́ть; док., перех. Покривати що-небудь крапками, бризками.  Словник української мови в 11 томах
  4. накрапляти — Накрапля́ти, -ля́ю, -єш гл. Дѣлать крапинки. Шовком вишивати, злотом накрапляти. Голов. І. 158.  Словник української мови Грінченка