Словник української мови у 20 томах

накроєний

НАКРО́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до накро́їти;

// у знач. прикм.

На столі була горівка і накроєний хліб з часником (В. Стефаник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. накроєний — накро́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови