накібчувати

НАКІ́БЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКІ́БЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм.

Нападати на кого-небудь, прискіпуватися до когось.

– Ну, здається, тут ми накібчимо цього. Безрукого... Дорвуся, нарешті, і я до нього! Вимотаємо з нього бюрократичні жили... (О. Копиленко).