накільчуватися
НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАКІ́ЛЬЧИТИСЯ, читься, док.
Давати, пускати кільчики, паростки; проростати, пароститися.
Буває так, що насіння накільчиться раніше строку висіву (з наук. літ.);
Накільчилось зернятко. Уже ворушиться зародок... Наповнюється соками (Є. Куртяк);
Осіння сівба закінчилася пізно, тому насіння встигло лише накільчитися (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)