наліво
НАЛІ́ВО, присл., розм.
1. Те саме, що ліво́руч.
У праву руку їживсь дахами та коминами фабрик задимлений город, наліво стелились зелені луки і вигинались фестони лісу (М. Коцюбинський);
Світличний подивився праворуч – ні живої душі! Глянув наліво: там стояла підвода, вимощена сіном (А. Дімаров).
2. Незаконно.
[Галушка:] А що це калим? [Довгоносик:] Підвезе [шофер] кого-небудь, щоб ніхто не знав, наліво значить (О. Корнійчук);
Старий здебільшого незаконних сомів наліво збував (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)