наліплений

НАЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до наліпи́ти.

Раптом побачила [Тамара] листівку, наліплену на дверях колишньої хлібної крамниці (А. Хижняк);

Через увесь [коровай] положили великий хрест, а поверх усього все уточки, уточки, з тіста мудро наліплені (Г. Квітка-Основ'яненко);

// налі́плено, безос. пред.

На стіні було наліплено якусь барвисту картинку (П. Колесник).

2. у знач. прикм. Який наліпився, пристав до чого-небудь.

Колись новісінькі дощані ноші, тепер уквітчані недбайливими латками та наліпленими шарами цементу, лякали, хоч і не приступайся до них (Іван Ле);

Стояла [дівчина] на порозі, обшкрябуючи об одвірок наліплене на босу ногу болото, і мовчки дивилася на нього (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. наліплений — налі́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наліпити. || наліплено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наліплений — НАЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наліпи́ти. Раптом побачила [Тамара] листівку, наліплену на дверях колишньої хлібної крамниці (Хижняк, Тамара, 1959, 19); Через увесь [коровай] положили великий хрест, а поверх усього все у точки, у точки...  Словник української мови в 11 томах