намазка
НАМА́ЗКА, и, ж.
Речовина певного складу, яку намазують на що-небудь.
Під час тертя головки сірника об намазку на сірниковій коробці відбуваються реакції (з наук.-попул. літ.);
Обов'язковий атрибут будь-якого святкового столу на Західній Україні – пляцки – великі торти-пироги з різноманітними кремами, намазками, начинками й посипками (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)