Словник української мови у 20 томах

намазка

НАМА́ЗКА, и, ж.

Речовина певного складу, яку намазують на що-небудь.

Під час тертя головки сірника об намазку на сірниковій коробці відбуваються реакції (з наук.-попул. літ.);

Обов'язковий атрибут будь-якого святкового столу на Західній Україні – пляцки – великі торти-пироги з різноманітними кремами, намазками, начинками й посипками (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)