Словник української мови у 20 томах

намазувальник

НАМА́ЗУВАЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який наносить намазку на що-небудь.

Намазувальник наносить суспензії на керамічну поверхню ручним способом (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. намазувальник — нама́зувальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. намазувальник — -а, ч. Той, хто щось намазує.  Великий тлумачний словник сучасної мови