намащувати
НАМА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАСТИ́ТИ, мащу́, ма́стиш, док., що.
Покривати що-небудь шаром жирної, густої і т. ін. речовини.
І вийшли вони [апостоли], і проповідували, щоб каялися. І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Набирає [Данило] прозорого тягучого меду, намащує скибку (В. Козаченко);
Себастян мало не плакав, коли .. мусив намащувати черевики тютюновим розчином (Т. Прохасько);
Вкутку за кулісами гримуються: Тригубенко – якогось парубійка під діда, а поруч Мамай – сам себе, невідомо ще під кого: тільки обличчя намастив та заґрунтував (А. Головко);
Пані попросила Раю нахилити голову, намастила волосся і шкіру голови чимось їдучим (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)