Словник української мови у 20 томах

намелений

НАМЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до намоло́ти 1.

Раніше, якщо треба було на паски змолоти, то їхали, звісно, до вітряка, бо кожен знав: борошно, вітром намелене, – найзапашніше... (О. Гончар);

// наме́лено, безос. пред.

Перед формуванням таблетки бачимо, що каву намелено з надлишком (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. намелений — наме́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. намелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намолоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови