намерзнутися

НАМЕ́РЗНУТИСЯ, НАМЕ́РЗТИСЯ, знуся, знешся; мин. ч. наме́рзся, лася, лося; док., розм.

Сильно змерзнути, перев. перебуваючи довго на холоді, морозі і т. ін.

Намерзнусь, було, взимку, бо кожух такий, що волосина від волосини на палець (Ганна Барвінок);

Для Гави, що намерзся в воді, .. була се таки дуже далека дорога (І. Франко);

Iвашко навiть вечеряти не схотiв. Сказав, що дуже намерзся, вилiз на пiч i лiг на своє мiсце лицем до стiнки (В. Винниченко);

Видно, намерзся [сторож], сидячи при воротах (В. Барка);

– Приліг би ти, синку, відпочив трохи, ще ж час є. То ж, певно, находився, то ж, видати, намерзся (Ю. Збанацький);

– Незабаром буде зима, на днях обіцяють морози. Так що краще зразу запастись теплим, бо потім у полях намерзнетесь (Ю. Покальчук).

Значення в інших словниках

1. намерзнутися — наме́рзнутися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. намерзнутися — і намерзтися, -знуся, -знешся; мин. ч. намерзся, -лася, -лося; док., розм. Перебуваючи довго на холоді, морозі і т. ін., сильно змерзнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намерзнутися — НАМЕ́РЗНУТИСЯ і НАМЕ́РЗТИСЯ, знуся, знешся; мин. ч. намерзся, лася, лося; док., розм. Перебуваючи довго на холоді, морозі і т. ін., сильно змерзнути. Для Гави, що намерзся в воді, .. була се таки дуже далека дорога (Фр.  Словник української мови в 11 томах