намиватися
НАМИВА́ТИСЯ¹, а́ється, недок.
1. Пас. до намива́ти 2.
Відпочивати на пляжах Азовського узбережжя стало небезпечним: з моря почав намиватися природний радіонуклід, який залишається на суші як чорний торієвий пісок (з газ.).
2. спец. Пас. до намива́ти 3.
Пісок має намиватися земснарядами й розрівнюватися на місці для будівництва будинків садового товариства (з навч. літ.);
У Саудівській Аравії намиваються острови у формі пальм, на яких будують комфортне житло та готелі (із журн.).
НАМИВА́ТИСЯ², а́ється, недок.
Вволю, досхочу митися.
– Годi намиватися. Кiнчай, кажу, – донiсся той самий грубий голос. Тiльки зараз побачили конвоїра, що стояв на березi i наказував етапникам, якi ще купалися, вилiзати з води (М. Сиротюк);
Федір Шаляпін із захопленням розповідав: “У яке б місто я не приїздив, йшов у баню й там без кінця мився, намивався, обливався” (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)