намилювання

НАМИ́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. нами́лювати.

Іван заніс руку, щоб розпочати намилювання другої щоки, як раптом почув шкрябання за дверима (П. Загребельний);

Під час другого-третього намилювання голови не завадить нанести підсилювач кольору (із журн.).

Значення в інших словниках

1. намилювання — нами́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. намилювання — -я, с. Дія за знач. намилювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намилювання — НАМИ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. нами́лювати. Іван заніс руку, щоб розпочати намилювання другої щоки, як раптом почув шкрябання за дверима (Загреб., День.., 1964, 185).  Словник української мови в 11 томах