намолитися
НАМОЛИ́ТИСЯ, молю́ся, мо́лишся, док., розм.
Багато, довго помолитися.
Боже! боже! .. Не даєш на рай веселий, На світ твій великий Надивитись, намолитись І заснуть навіки (Т. Шевченко);
– Так є... Що я напросилася, щоб не висилав мене з Бихова, що не намолилася, – ні й ні! Намітив шлях, підібрав людей, вирядив мене і – їдь! (Б. Лепкий);
– Ну, намолився? А я що тобі казав, чи не краще було податися в парубоцьке братство (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)