намотаний
НАМО́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до намота́ти.
Сидить чоловік у хорошому жупані, .. червоним платком підперезаний, другий на шиї намотаний (Г. Квітка-Основ'яненко);
Парубок здивовано ворухнув рукою з намотаними віжками (М. Стельмах);
// намо́тано, безос. пред.
Дідусь узяв до рук вудку, на якій було намотано цілий клубок волосіні (Ю. Збанацький);
* Образно. Таку відстань подолано, стільки намотано миль, щоб тільки глянути зблизька на рідкісне полотно, котре стало для нас чимось навіть більшим, ніж просто твір мистецтва (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)