намотувальник

НАМО́ТУВАЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що здійснює намотування чого-небудь.

Намотувальник котушок.

Значення в інших словниках

1. намотувальник — намо́тувальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. намотувальник — -а, ч. Робітник, що здійснює намотування чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намотувальник — НАМО́ТУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що здійснює намотування чого-небудь. У приміщенні, залитому яскравим світлом.., зосереджено працюють намотувальники, складальники (Веч. Київ, 17.XI 1967. 1).  Словник української мови в 11 томах