намріятися
НАМРІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.
1. Багато, досхочу помріяти.
Досить намріявшись і понавтішавшись своїми світлими думками, Ничипір пішов на стайню, щоб забрати інструмент (С. Добровольський);
Наказавши челяді своїй лишити його на самоті, щоб досхочу про неї намріятися, пішов він навмання, куди ноги несуть (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
2. Уявитися в мріях, примаритися.
Але то було давно, то було дуже давно, то було дуже давно... Та чи й було? Може, то лиш наснилося-намріялося в тиху весінню ніч (Г. Хоткевич);
Люди хочуть іншої волі. І десь вона мусить бути багато разів краща за те, що намріялося йому в тюрмі, – раз вони такі муки приймають за неї (А. Турчинська).
Словник української мови (СУМ-20)