Словник української мови у 20 томах

наношувати

НАНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, НАНЕСТИ́, су́, се́ш, док., що, чого.

Кількома заходами принести багато, велику кількість чого-небудь.

Наносив [Павло] повну діжку води (В. Кучер);

За літо й осінь Катерина, ніби в жарт, в'язками на плечах наносила до двору більше десятка валків [сіна] (С. Чорнобривець).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наношувати — див. дбати  Словник синонімів Вусика
  2. наношувати — Нано́шувати, -шую, -єш сов. в. наносити, -ношу, -сиш, гл. Нанашивать, наносить. Соломи в сіни наносила. Шевч. 435. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила. Мет. 72.  Словник української мови Грінченка