напакостити

НАПА́КОСТИТИ, ощу, остиш, док., розм.

1. Нагидити, набруднити де-небудь.

– Так ти кажеш – ременем? – повторював крізь сльози Максим-коваль. – Атож! – Як кота, що напакостив у хаті? (З. Тулуб).

2. Заподіяти шкоду кому-небудь; нашкодити.

Напакостить панові .. стало утіхою для його [нього] (Панас Мирний);

Мовляв, інший буде вiдповiдати – ось i вся фiлософiя временщика. Наробить, напакостить, наплутає, грядку свою споганить, потiм на iншу роботу сам пiде або перекинуть... I сухим з води! За кожен рiк, за кожен мiсяць, за кожну годину своєї роботи – вiдповiдай! (О. Коломієць).

Значення в інших словниках

1. напакостити — напа́костити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напакостити — -ощу, -остиш, док., розм. 1》 Напаскудити, набруднити де-небудь. 2》 Заподіяти шкоду кому-небудь; нашкодити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напакостити — ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. напакостити — НАПА́КОСТИТИ, ощу, остиш, док., розм. 1. Напаскудити, набруднити де-небудь. — Так ти кажеш — ременем? — повторював крізь сльози Максим-коваль. — Атож! — Як кота, що напакостив у хаті? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 54).  Словник української мови в 11 томах