напахчений
НАПА́ХЧЕНИЙ, а, е.
Те саме, що напа́ханий.
Легке жіноче вбрання шелестить, напахчене спокусливою “Джіокондою” (Я. Качура);
Над ланами гуляв вітерець, напахчений весняними трунками (Я. Гримайло);
// у знач. прикм.
Леля схопила Дарку за руки й притягла її до своїх напахчених грудей (Ірина Вільде);
Приходили [дівчата] до хати-читальні чистісінькі, напахчені, соромливі і насторожені (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)