Словник української мови у 20 томах

напахчений

НАПА́ХЧЕНИЙ, а, е.

Те саме, що напа́ханий.

Легке жіноче вбрання шелестить, напахчене спокусливою “Джіокондою” (Я. Качура);

Над ланами гуляв вітерець, напахчений весняними трунками (Я. Гримайло);

// у знач. прикм.

Леля схопила Дарку за руки й притягла її до своїх напахчених грудей (Ірина Вільде);

Приходили [дівчата] до хати-читальні чистісінькі, напахчені, соромливі і насторожені (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. напахчений — напа́хчений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. напахчений — Напаханий, зап. надушений.  Словник синонімів Караванського
  3. напахчений — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
  4. напахчений — -а, -е. Те саме, що напаханий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напахчений — НАПА́ХЧЕНИЙ, а, е. Те саме, що напа́ханий. Легке жіноче вбрання шелестить, напахчене спокусливою "Джіокондою" (Кач., II, 1958, 339); Над ланами гуляв вітерець, напахчений весняними трунками (Грим., Незакінч. роман, 1962, 213).  Словник української мови в 11 томах