написання

НАПИСА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. написа́ти.

Олексій Братов вирішив почати своє життя на кораблі з написання листа (Д. Ткач);

Ні незаймана краса Південного Криму, ні раптова свіжість, ні навіть увага коханої тіточки Олени, доля якої колись спричинила написання першого вірша, ніщо не радувало Лесиного серця. Думки полонили, сповнили її душу знайомими вже напіврозпачем, байдужістю, бажанням єдиного – спокою (М. Олійник);

При підготовці текстів особливості мови письменниці по можливості збережено. До сучасних норм написання приведено суто граматичні форми (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. написання — написа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. написання — [напиесан':а] -н':а, р. мн. -ан'  Орфоепічний словник української мови
3. написання — -я, с. Дія за знач. написати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. написання — Написа́ння, -ння; -са́ння, -са́нь і -са́ннів, -са́нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. написання — НАПИСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. написа́ти. Олексій Братов вирішив почати своє життя на кораблі з написання листа (Ткач, Крута хвиля, 1954, 245); При написанні твору письменник думає про свого читача, про його смаки, нахили, духовні запити (Рад. літ-во, 1, 1961, 15).  Словник української мови в 11 томах