наплавка

НАПЛА́ВКА, и, ж.

Шар металу наплавленого на що-небудь.

Реліт використовують як наплавку у майже чистому вигляді або в суміші з залізом та його сплавами на буровому інструменті для глибинного буріння (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. наплавка — напла́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наплавка — -и, ж. Дія за знач. наплавляти, наплавити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наплавка — НАПЛА́ВКА, и, ж. Дія за знач. наплавля́ти, напла́вити. Один. з ефективних засобів підвищення довговічності робочих органів машин — індукційна наплавка твердими сплавами (Наука.., З, 1975, 23).  Словник української мови в 11 томах