наполегливість

НАПОЛЕ́ГЛИВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до наполе́гливий.

Він знав, що таке наполегливість, впертість, прагнення до перемоги, і добре уявляв, якою ціною дається цирковому артистові кожен його новий трюк (Д. Ткач);

Так часто наполегливість людини минає разом з її молодістю, вичахає з роками, як тепло згасаючого вогнища (М. Слабошпицький).

Значення в інших словниках

1. наполегливість — наполе́гливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наполегливість — -вості, ж. Абстр. ім. до наполегливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наполегливість — НАПОЛЕ́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до наполе́гливий. Він знав, що таке наполегливість, впертість, прагнення до перемоги, і добре уявляв, якою ціною дається цирковому артистові кожен його новий трюк (Ткач, Арена, 1960, 127).  Словник української мови в 11 томах