Словник української мови у 20 томах

наполеонівський

НАПОЛЕО́НІВСЬКИЙ, а, е.

1. Належний Наполеонові.

Наполеонівська армія покинула Москву, вивозячи награбоване добро (з навч. літ.);

// Здійснений Наполеоном.

Безсмертним прикладом .. патріотизму може бути незрівнянно-велична епопея боротьби з наполеонівською навалою (М. Рильський);

Четверта частина “Енеїди” писалася в роки перебування І. Котляревського на військовій службі та безперервних наполеонівських воєн, зеніту слави французького полководця, ровесника, навіть однолітка Котляревського (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Величний або аристократичний.

Закам'янівши в наполеонівській позі, .. Федір Іполитович не зміг удруге відвести очей від такого ж, як і був, упертого й свавільного сина (Ю. Шовкопляс);

– З вашими наполеонівськими даними ви могли піти значно далі (О. Чорногуз).

3. перен. Грандіозний, глобальний.

– Ні, ні, не забігайте поперед батька... – перечив агроном. – Я за конвеєр, але не в такому наполеонівському розвороті (С. Добровольський);

Наполеонівські плани.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наполеонівський — наполео́нівський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. наполеонівський — -а, -е. Прикм. до наполеон 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови