напорати

НАПО́РАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. чого. Запасти, заготовити яку-небудь кількість чогось.

– Цить, Сашко, не плач .. Напораєм сіна та наваримо каші. Не плач, хлопчику (О. Довженко).

2. що. Наготувати багато їжі, страв.

– А ти, Горпино, давай нам борщу, каші... Всього давай, що напорала (Панас Мирний).

3. чого. Заподіяти, натворити чого-небудь (перев. поганого, неприємного).

Пронюхала Мишва, що вже нема Котів, Та швидше до мішків – І почала хазяйнувати, -Не стільки їсти, як псувати. Напорала Мишва купцеві баришів, Аж плаче він біля своїх мішків (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. напорати — напо́рати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напорати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Запасти, заготовити яку-небудь кількість чогось. 2》 Наготувати багато їжі, страв. 3》 Заподіяти, натворити що-небудь (перев. поганого).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напорати — НАГОТУВА́ТИ (НАГОТО́ВИТИ рідше) (приготувати багато їжі, страв), НАПО́РАТИ, НАВАРИ́ТИ (не тільки варячи, а й готуючи страву взагалі: зі сл. страва, їжа, обід, вечеря і т. ін. та інфін. їсти, обідати, вечеряти тощо). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. напорати — НАПО́РАТИ, аю, аєш, дек., перех., розм. 1. Запасти, заготовити яку-небудь кількість чогось. — Цить, Сашко, не плач.. Напораєм сіна та наваримо каші. Не плач, хлопчику (Довж., Зач. Десна, 1957, 475). 2. Наготувати багато їжі, страв.  Словник української мови в 11 томах
5. напорати — Напо́рати, -ра́ю, -єш гл. Надѣлать, наготовить.  Словник української мови Грінченка