напродив

НАПРО́ДИВ, НАПРО́ДИВО, присл.

На диво.

Цього разу на виставці чомусь нема картин ще однієї жінки .. – Вікторини Меран, особи напродив легковажної і талановитої (М. Слабошпицький);

І Настуся справді напродиво була здатна до музики (І. Нечуй-Левицький);

Були вони [очі Роксолани] напродиво хороші (О. Ільченко).