напрохувати
НАПРО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм.
Те саме, що напро́шувати.
Всім стало відомо, що о. Хведор не звелів справляти весілля, напрохувати гостей, – всі знали, що й музик не буде (І. Нечуй-Левицький);
Старий .. каже, що се він навчив і напрохав людей (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)