напсувати

НАПСУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док.

1. чого. Зіпсувати яку-небудь кількість чогось.

Я напсував багато паперу, пишучи драми, поезії, перекладаючи всяку всячину (І. Франко).

2. розм. Заподіяти неприємність, нашкодити кому-небудь.

Зрозумів [батько], що він може напсувати Данилові своєю лячною метушнею (Іван Ле);

Він нічого не говорить про свою розмову з прокурором, але видно було, що його мучить совість. Невже він чимсь напсував Іванові? (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. напсувати — напсува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напсувати — -ую, -уєш, док. 1》 перех.Зіпсувати яку-небудь кількість чогось. 2》 неперех., розм. Заподіяти неприємність, нашкодити кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напсувати — НАПСУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док. 1. перех. Зіпсувати яку-небудь кількість чогось. Я напсував багато паперу, пишучи драми, поезії, перекладаючи всяку всячину (Фр., І, 1955, 23). 2. неперех., розм. Заподіяти неприємність, нашкодити кому-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. напсувати — Напсува́ти, -су́ю, -єш гл. Напортить.  Словник української мови Грінченка