напухати

НАПУХА́ТИ, а́є, недок., НАПУ́ХНУТИ, не, док.

Збільшуватися в об'ємі через скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; набрякати, опухати.

Здоров'я моє все поправляється, скоріш, ніж я думала, внизу ноги вже менше болять і не так напухають (Леся Українка);

Лице напухло, але болю не чую ніякого (І. Франко);

– Щоб тобі язик у роті напух, – замахнувся на неї Хорбут (І. Муратов);

* Образно. [Мартин (до Бичка):] Але й процентик напух: півтораста без двох? Дерете ви, вибачайте у цім слові, як з рідного батька! (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. напухати — напуха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напухати — див. НАБРЯКАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. напухати — -ає, недок., напухнути, -не, док. Збільшуватися в об'ємі через скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; набрякати, опухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напухати — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. напухати — НАПУХА́ТИ, а́є, недок., НАПУ́ХНУТИ, не, док. Збільшуватися в об’ємі через скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; набрякати, опухати. Здоров’я моє все поправляється, скоріш, ніж я думала, внизу ноги вже менше болять і не так напухають (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах