напівзакритий
НАПІВЗАКРИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до напівзакри́ти.
Понад усім тим пеклом [битвою], напівзакритим заслоною ночі, виривається вгору радісний оклик тухольців (І. Франко);
Вздовж правої стіни, напівзакритої, як і дві інші, полицями для бархану, поставлена довга лава, – там ткачі розкладають роботу (Леся Українка);
// у знач. прикм.
Я бачу скляний уже погляд напівзакритих очей (М. Коцюбинський).
2. у знач. прикм. Наполовину, не до кінця закритий зверху або з боків (про приміщення).
Свиней .. [треба] розмістити в добре утеплених таборах або краще побудувати свинарники-відгодівельники напівзакритого типу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)