Словник української мови у 20 томах

напівпоклін

НАПІВПОКЛІ́Н, ло́ну, ч.

Неповний, з незначним нахилянням голови або верхньої частини тулуба поклін.

Бабуся привіталася за руку з Донатом, який схилився перед нею в напівпоклоні (Є. Гуцало);

Біля вікна сидить адвокат Павелка, завжди зігнутий у догідливому напівпоклоні (М. Слабошпицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. напівпоклін — напівпоклі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови