Словник української мови у 20 томах

напівпустеля

НАПІВПУСТЕ́ЛЯ, і, ж.

Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі.

В дикому степу, в сухій напівпустелі, де недавно ще блукали кочівники-казахи, виросте незабаром робітниче місто (О. Донченко);

Починається безплідна іспанська .. напівпустеля, де не видно жодної деревини, жодного джерельця чи річки (Л. Дмитерко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. напівпустеля — напівпусте́ля іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. напівпустеля — -і, ж. Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі. Зони напівпустель — природні зони, що формуються в умовах посушливого клімату і характеризуються безліссям, розрідженістю трав'яного та комплексністю ґрунтового покриву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напівпустеля — НАПІВПУСТЕ́ЛЯ, і, ж. Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі. В дикому степу, в сухій напівпустелі, де недавно ще блукали кочівники-казахи, виросте незабаром робітниче місто (Донч., І, 1956, 162).  Словник української мови в 11 томах