напівтруп
НАПІВТРУ́П, а, ч.
Слаба, виснажена, знесилена хворобами людина, схожа на труп.
– Але нащо в такому разі вам сотня напівтрупів? – Е, ні. Напівтрупів я не беру! У мене правило: або цілковиті трупи, або зовсім здорові індивідууми! (Ю. Яновський);
Ах, Німеччино! Німеччино! Кожного дня заганяєм у ворота чотири – п'ять вагонів напівтрупів, і бараки повні до неможливості (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)